субота, 9 вересня 2017 р.

План розбору складнопідрядного речення

1.  Охарактеризуйте все речення за метою висловлювання та інтонацією .

2.   Знайдіть головні члени , констатуйте , що речення складне , має більше однієї граматичної основи .

3.  Визначте межі простих речень , що входять до складного , смислові відношення між ними .

4.  Вкажіть головне і підрядне речення .

5.  Визначте вид підрядного речення .

6.  Вкажіть засоби його зв’язку з головним .

7.  Обґрунтуйте вживання розділових знаків .

8.  При потребі проаналізуйте структуру простих речень (див. «План розбору простого речення») .


пʼятниця, 18 серпня 2017 р.

План розбору складносурядного речення

План розбору складносурядного речення

1.  Охарактеризуйте все речення за метою висловлювання та інтонацією .

2.  Констатуйте , що речення складне , має більше однієї граматичної основи .

3.  Вкажіть кількість простих речень , що входять до складного , смислові відношення між ними .

4.  Обґрунтуйте наявність сурядного зв’язку між реченнями (граматична незалежність однієї частини від іншої , використання сполучників сурядності) .

5.  Обґрунтуйте вживання розділових знаків .

6.  При потребі проаналізуйте структуру простих речень (див. «План розбору простого речення») .


субота, 5 серпня 2017 р.

Важливі пам’ятні та ювілейні дати 2017-2018 навчального року

               Додаток 3 до листа Міністерства освіти і науки України від
                                             27.07.2017р. №1/9-413

Важливі пам’ятні та ювілейні дати 2017-2018 навчального року 

Всеукраїнські пам’ятні та ювілейні дати:

 8 вересня − 120 років з дня народження Івана Борковського (1897-1976), археолога;
 17 вересня – День батька (третя неділя вересня);
 22 вересня − День партизанської слави; 
25 вересня − 85 років з дня народження Анатолія Солов’яненка (1932-1999), співака, громадського діяча, Героя України, народного артиста України.
 14 жовтня − День захисника України; 
14 жовтня − День українського козацтва;
 16 жовтня − 110 років з дня народження Петра Григоренка (1907-1987), генерал-майора, правозахисника, політв’язня радянського режиму, члена Української гельсінської групи;
 16 жовтня − 100 років з часу проведення Всеукраїнського з’їзду вільного козацтва в Чигирині; 21 жовтня − 70 років з дня проведення радянськими карально-репресивними органами операції «Захід» − масової депортації населення Західної України до Сибіру;
 24 жовтня − 150 років з дня народження Миколи Біляшівського (1867-1926), етнографа, археолога, музейника, громадського діяча;
 28 жовтня − День визволення України від фашистських загарбників.
 4 листопада − 130 років з дня народження Олександра Неприцького- Грановського (1887-1976), зоолога, ентомолога;
 7 листопада − 160 років з дня народження Дмитра Багалія (1857-1932), історика і громадського діяча;
 8 листопада − 130 років з дня народження Дмитра Вітовського (1887-1919), державного і військового діяча, першого головнокомандувача Української Галицької Армії;
 9 листопада − День української писемності та мови; 
14 листопада − 140 років з дня народження Дмитра Антоновича (1877-1945), історика, мистецтвознавця, громадського діяча;
 20 листопада − 300 років з дня народження Григорія (Георгія) Кониського (1717-1795), філософа, письменника, церковного діяча;
 20 листопада − 100 років з дня проголошення Української Народної Республіки III Універсалом Української Центральної Ради;
 25 листопада − День пам’яті жертв голодоморів;
 25 листопада − 100 років з дня народження Михайла Івасюка (1917-1995), письменника, літературознавця, фольклориста, педагога, громадського діяча. 
3 грудня − 140 років з дня народження Степана Рудницького (1877-1937), вченого, основоположника української географічної науки;
 6 грудня − День Збройних Сил України;
 9 грудня − 100 років з часу проведення першого Курултаю кримськотатарського народу;
 13 грудня − 140 років з дня народження Миколи Леонтовича (1877-1921), композитора, збирача музичного фольклору; 
14 грудня − День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС;
 17 грудня − 140 років з дня народження Данила Щербаківського (1877-1927), етнографа, археолога, музейного діяча; 
17 грудня − 100 років з початку збройного опору Української Народної Республіки проти російської агресії;
 18 грудня − 125 років з дня народження Миколи Куліша (1892-1937), письменника, драматурга; 
24 грудня − 80 років з дня народження В’ячеслава Чорновола (1937-1999), державного, громадського, політичного діяча, журналіста, народного депутата України першого-третього скликань, одного з лідерів українського правозахисного руху, багаторічного лідера Народного Руху України, Героя України;
 31 грудня − 125 років з дня народження Михайла Семенка (1892-1937), поета;
 6 січня − 120 років від дня народження Володимира Миколайовича Сосюри (1898-1986), українського поета, лірика;
 8 січня − 80 років від дня народження Василя Семеновича Стуса (1938– 1985), українського поета, перекладача, правозахисника; 
22 січня − День Соборності України;
 29 січня − День пам’яті Героїв Крут;
 15 лютого − День вшанування учасників бойових дій на території інших держав;
 20 лютого − День Героїв Небесної Сотні;
 20 лютого − 130 років від дня народження Василя Олександровича Барвінського (1888–1963), українського композитора, піаніста, музикознавця, педагога;
 9 березня − День народження Тараса Шевченка (1814–1861), українського поета, письменника, художника, громадського та політичного діяча ; 
13 березня − 130 років від дня народження Антона Семеновича Макаренка (1888–1939), українського та російського письменника, педагога;
 17 березня − створено Українську Центральну Раду (1917);
 3 квітня – 100 років від дня народження Олеся Гончара (1918-1995), українського письменника, класика письменницької публіцистики; 
14 квітня – 130 років від дня народження Леоніда Арсенійовича Булаховського (1888–1961), українського мовознавця, педагога; 
18 квітня − День пам’яток історії та культури; 
29 квітня − День пам’яті всіх жертв застосування хімічної зброї;
 8-9 травня − Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни;
 9 травня − День Перемоги;
 13 травня – День матері (друга неділя травня);
 18 травня − День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу; 
20 травня − День пам’яті жертв політичних репресій, День пам’яті померлих від СНІДу;
 22 червня − День Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні; 
25 червня − День молоді; 28 червня − День Конституції України; 7 липня − 30 років із дня заснування (1988) Української Гельсінської Спілки;
 28 липня − День хрещення Київської Русі – України; 
23 серпня − День Державного Прапора України; 
24 серпня − День незалежності України. Також: 500 років з початку Реформації; 180 років з часу виходу першого західноукраїнського альманаху «Русалка Дністровая», підготовленого діячами літературного гуртка «Руська трійця» (1837); 
75 років з початку формування Української повстанської армії (1942);
 50 років з часу заснування Світового Конгресу Українців (1967).

 Міжнародні пам’ятні та ювілейні дати:

 8 вересня − Міжнародний день грамотності; 
21 вересня − Міжнародний день миру;
 1 жовтня − Міжнародний день людей похилого віку та День ветерана;
 5 жовтня − Всесвітній день учителя; 5 листопада – Всесвітній день чоловіків (перша субота листопада); 
16 листопада − Міжнародний день толерантності;
 17 листопада − Міжнародний день студента;
 20 листопада − Всесвітній день дитини;
 1 грудня − Всесвітній день боротьби зі СНІДом; 
9 грудня − Міжнародний день пам’яті жертв геноциду, вшановування їх гідності і запобігання цьому злочину; 
10 грудня − День захисту прав людини;
 1 січня – Всесвітній день миру;
 27 січня − Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту; 
21 лютого − Міжнародий день рідної мови;
 22 лютого − Міжнародний день підтримки жертв злочинів; 
1 березня − День «Ноль дискримінації»; 
8 березня − Міжнародний жіночий день;
 20 березня − Міжнародний день щастя;
 21 березня − Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації;
 24 березня − Всесвітній день боротьби проти туберкульозу;
 25 березня − Міжнародний день пам’яті жертв рабства та трансатлантиної работоргівлі;
 6 квітня − Міжнародний день спорта на благо миру та розвитку; 
7 квітня − Всесвітній день здоров’я;
 11 квітня − Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів;
 18 квітня − Міжнародний день пам’ятників і історичних місць; 
26 квітня − Міжнародний день пам’яті Чорнобиля, Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф (Міжнародний день пам’яті про чорнобильську катастрофу); 
1 травня − День міжнародної солідарності трудящих;
 9 травня − День Європи в країнах Європейського Союзу;
 15 травня − Міжнародний день сім’ї;
\ 24 травня − День слов’янської писемності і культури;
 31 травня − Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням;
 1 червня − Всесвітній день батьків; 
1 червня − Міжнародний день захисту дітей;
 4 червня − Міжнародний день дітей — жертв агресії;
 5 червня − Всесвітній день навколишнього середовища; 
12 червня − Всесвітній день боротьби з дитячою працею; 
26 червня − Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом; 
30 липня − Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми;
 12 серпня − Міжнародний день молоді.

вівторок, 27 червня 2017 р.

План розбору простого ускладненого речення

План розбору простого ускладненого речення
1.Назвіть тип речення за метою висловлювання .
2.За емоційним забарвленням .
3.Знайдіть граматичну основу речення і встановіть,  що воно просте .
4.Розгляньте будову речення :
-        двоскладне чи односкладне ;
-        якщо односкладне , вкажіть тип ;
-        непоширене чи поширене ;
-        повне чи неповне .
     5.Назвіть члени речення і вкажіть , чим вони виражені у такій послідовності :
        - підмет і присудок ;
        - другорядні члени речення , залежні від підмета         (група підмета) ;
        - другорядні члени речення , залежні від присудка (група присудка)  .
       6. Назвіть засоби ускладнення речення (однорідні члени речення , відокремлені члени речення , звертання , вставні слова тощо ) .

      6. Поясніть розділові знаки .

четвер, 4 травня 2017 р.

"Жити вічним неспокоєм..." /Мистецький вернісаж за творчістю В.А.Слєпцова/

Жити вічним неспокоєм…
   /Мистецький вернісаж за творчістю
  Володимира Слєпцова/
/Вступне слово Л. М.Дембіцької/
               Квітень нам душу наповнює проростом,
В груди влітає і спать не дає.
З гаю назустріч біжить уже пролісок,
В мрії зозуля летить і кує.
   Весна… Час засівати зерна, щоб проросли цілющим зелом, повним колосом. Час, коли навколо все оживає і відроджується. Час для високих, чистих злетів, час для мрій, для зустрічей.
  Сьогодні наш мистецький вернісаж познайомить із творчістю людини надзвичайного таланту: поета - пісняра, публіциста, хлібороба - людини, що звикла «жити вічним неспокоєм».
 Тож починаймо знайомство:
 Володимир Анатолійович Слєпцов!
- Член Національної спілки журналістів України.
- Член Національної спілки літераторів України.
- Лауреат премії імені Наталії Забіли журналу «Малятко».
- Лауреат обласної  літературно-мистецької премії імені Панаса Мирного.
- Лауреат обласної  літературно-мистецької премії імені Василя Симоненка.
- Лауреат Всеукраїнської премії імені Дмитра Луценка «Осіннє золото».
- Засновник обласного свята пісні «Дзвонкова криниця» .
- Триразовий лауреат Всеукраїнського конкурсу «Майстер».
- Біографія письменника /презентація/.
- « Я Україною і дихаю, й живу» - назва однієї із збірок, до якої увійшли вірші Слєпцова. Ці слова поет підтверджує творами, власною життєвою позицією.
-«Де небеса сміються сині-сині» /вірш у малюнках , Содомора В./

 Край - колиска віків

У вишневому літі
Заблукала весна…
Ти – найкраща у світі,
Україно ясна!
Зацвіла серед віття
Зачарована мить…
Найсиніша у світі
України блакить!
Найжовтіша  пшениця-
Повнозерням на стяг…
Де калина, криниця-
Моя доля уся!
Україна пісенна-
То колиска віків.
Хай лунає натхненно
Й над Полтавою спів!

-  Пісню «Радісна земля» виконує Кальник Людмила.
-  Такою радісною була наша земля донедавна. А зараз триває страшна , жорстока війна під назвою АТО.
Ховали солдата…
Стояли згорьовані батько і мати:
Чому ти живим повернутись не зміг?
Сьогодні в селі поховали солдата,
Який на Донбасі геройськи поліг.
І плакало небо…Та що тут казати -
Птахи перервали  одвічний політ!
Сьогодні в селі поховали солдата,
Якому від роду було двадцять літ.
Щоб луснуть усім вам, вражини закляті,
Які розв’язали ганебну війну!
Сьогодні в селі поховали солдата,
І царство небесне… І слава йому!
Я вірю: ви сядете скоро за грати –
Прорветься крізь стогін наш праведний гнів…
Сьогодні в селі поховали солдата…
О, Боже, не дай ще ховати синів!
А там, на Донбасі, шаліють гармати,
І смерть не питає гладеньких доріг..
Сьогодні в селі поховали солдата,
Який за Свободу геройськи поліг…

Для воїнів АТО

А в мікроавтобусі – бронежилети,
Матраци, намети, вода у баклагах…
І ящики он, в яких сало , котлети…
Попереду ж – вирви, дорога в зигзагах…
Ми їдем в АТО, веземо подарунки-
Усе, що полтавці гуртом назбирали…
Не влізли хіба що в салон поцілунки
Від рідних, коханих , а так- все поклали.
Донеччина нас зустрічає хлібами,
Які осипаються прямо на поле.
Сюди б хліборобів … Та там, за садами,
Причаїлась смерть з віроломством і болем.
Минули блокпост. «Передок» уже видно…
Вже он з бліндажа вибігають хлоп’ята…
«Ви хліб привезли? Сухарі так набридли…
Зате в нас консервів і цукру багато…»
Розмова про будні: обстрілюють часто,
і «гради» п’ять хат позавчора спалили…
«Ви там помізкуйте… Щоб жити всім краще…
а  найманців ми зведемо у могилу…»
Прощаємось тихо, щоб знову зустрітись.
Біжить асфальтівка, вся танками зрита…
А он, на узбочині граються діти,
Немовби немає війни і бандитів…

-За плідну працю у напрямку підтримки збройних сил України  Володимир Слєпцов нагороджений медаллю.
- Він один із перших , які не розгубилися у той переломний для всієї країни момент, а швидко відреагували і почали діяти, допомагати всім необхідним.
- Дивлячись на невеличку символічну медаль, письменник-волонтер промовив дуже важливі слова: «Нехай скоріше настане той час, коли ми допомагатимемо на потреби дітей, розвитку спорту, медицини, але ніколи  - на потреби війни…».  
- Поет свято вірить у перемогу рідного народу, адже непереможним є той народ, який має славне минуле.


  Козаки

Повернулися з походу
Вкриті славою полки-
Плоть великого народу,
Українські козаки.
Зачекались рідні води,
Знудьгувались гопаки…
Шана вам , сини народу,
Українські козаки!
Їм немає переводу,
Їхня  доблесть – на віки!
Сини славного народу,
Українські  козаки.
А захочуть бусурмани
Воду  пить з Дніпра – ріки,
Їх зметуть, мов ураганом,
українські козаки.
Бо на смерть, вогонь  і воду
Йдуть сміливо вояки…
Цвіт найкращого народу-
Українські козаки!      

- Непереможним є той народ, який так любить батьківський край.
- Пісню «Батьківський край» виконує Штрикуль Ангеліна.
Батьківський край                                   В. Слєпцов

Край любистку і м’яти,
І беріз білий стан,
Від ставочка до хати
Простелився туман.
Кіт дрімає на ганку,
Ще не чути птахів.
Я люблю на світанку
Слухать тишу полів.
Гляне сонечко ніжно,
І розтане туман,
Забіліє розкішно
У берізоньки стан.
Задухмяняться трави,
Кучерявіє гай.
Ти ні з ким не зрівняний,
Рідний батьківський край!

- Непереможним є той народ, який так любить рідну мамину землю .
- Пісню «Мамина земля» виконує Малісевич Ольга.
- Непереможним є той народ, який береже традиції роду, символи добра і любові.
- Пісню «Батьківська хата» виконує Радченко Анастасія.
Батьківська хата
Мій безмежний краю,
Степовий розмаю,
Дорога, свята моя земля.
      Калина і м’ята, і батьківська хата,
      Налиті сонцем житнії поля.
Ти моя родина,
Доля тополина,
Лебедина вірності зоря.
      Калина і м’ята, і батьківська хата,
      Налиті  сонцем житнії поля.
Пісня колискова
Материнським словом
Лагідно до мене промовля.
      Калина і м’ята, і батьківська хата,
      Налиті сонцем житнії поля.


- Володимир Слєпцов – поет-пісняр , хлібороб від діда-прадіда.
-  Поет від землі і плуга.
- Від благоговійної краси рідного краю і його працьовитих людей.
- Дитина села, він рано відчув неповторність степового роздолля.
- Пізнав ціну хліба.
- Серцем прилучився до народних традицій і одвічних цінностей, святих для селянина.
- І все це, звичайно ж, вилилося в поетичних рядках.
«Вже липня початок …» /вірш у малюнках, Діхтенко Д./
- Бути хліборобом                                                                  
Бути вічно закоханим                                                                                                       У безмежжя полів,                                                            
Жити вічним неспокоєм
Мені дід заповів.
Хліборобські традиції
Життєдайні, ясні,
Золотою пшеницею
Проростають в мені.
О, ви, ночі недоспані,
Творчий поклик думок!
Діамантові розсипи
Прохолодних зірок.
Невідомі галактики
Над полями, не в снах.
Вистачає романтики
Нам з тобою сповна!
Недописані повісті
Ми закінчимо в срок.
Став нам мірою совісті
Золотий колосок.
Ми залишим в історії
Свої чисті сліди.
Хліборобською долею
Гордимося завжди.
 


Не буде переводу

Допоки живемо на світі,
Ростиме жито на землі,
Цвістимуть біло картоплі-
Допоки живемо на світі.
Землі не буде переводу.
Не буде переводу й нам-
Вкраїнським дочкам і синам…
Бо хліборобського ми роду!




Доля
Не шукаю я кращої долі,-
 В краю цім народився і зріс.
Я люблю  це  оновлене поле,
Де проклав собі шлях плоскоріз.
Тут для творчості простір відкрився.
Нам природа уроки дає.
Я з цим полем навіки зріднився
І віддав йому серце своє.
Як тобою мені не гордиться,
Хліборобський не славить свій край?
Колосить золотава пшениця,
Обіцяючи щедрий врожай.

- А згодом поетичне слово залунало піснею.
- Пісню «Поле» виконує учитель музичного мистецтва, колишній калинянин Тур Олександр Іванович.
- Люблю тебе…
- Скільки разів чуло зоряне небо ці слова.
- Та кожного разу у чиїхось грудях тривожно тріпотіло серце.
- Пісню «Хмільне причастя» виконує  Автомонова Людмила.
- Перші кроки у написання віршів Володимир Слєпцов зробив у 7 класі - надихнуло перше кохання, з яким згодом і пов’язав усе своє життя.
-Тому чимало віршів присвячено коханій дружині, одвічним людським цінностям та ідеалам.
- «На серці тривожно…» /вірш у малюнках, Маховський Д./

Аби удвох- з тобою!
Аби з тобою буть, не в самоті,
Щоб зірка в небі зірку переймала,-
Нехай в твоєму і моїм житті
Розбиті посміхнуться всі дзеркала!
Вони пророчили журбу… Нехай
Гірчить трава у змові із зимою…
Нехай обернеться на пекло тихий рай:
Піду й туди! Аби удвох - з тобою!

-«У світлу ніч…» /вірш у малюнках, Рудич М./


З твоїм ім’ям
Чекай мене. Хоч скільки б я не йшов,
Нема доріг, яких би не осилив.
Самотнім я в житті оцім - ніщо.
Лише в тобі черпаю свої сили.
Поклич мене, й до тебе я прийду,
Здолаю всі бар’єри й перешкоди.
Хоч де не є- тебе я скрізь знайду,
Вогонь пройду і  скрижанілу воду.
Коли ти є,то сонце враз – ясне,
І серця трепет музикою лине.
Згадай мене… Чимдуж люби мене!
З твоїм ім’ям                                                                                                                                   Я гори перекину.

-         «Побачення з юністю» /вірш у малюнках, Кравченко О./
   
Не  відболій, не відридай…
Не відлети, не відійди,
Як дивний сон, а чи омана…
Ковток цілющої води
Подай душі моїй, кохана.
Вона горить. Вона – пала!
Так солодко   ридає,
І до твойого джерела
Набожно, ревно припадає.
В один зливаються потік
Остуди тінь і жару пломінь…
Не відболій мені повік!
Не відридай в моєму слові!

- Його вірші -  це крила, що несуть добро людям, силою літератури єднають їх, возвеличують, вливають сили, відлунюють у душах і через них поспішають до майбутнього покоління.
- А ще вірші Володимира Слєпцова стають піснями.
- Пісню «Ясенове»  виконує Кольвашенко Інна.
Зорінь


Хай в небі місяць-молодик куня,
Зорінь ясну не зможу розлюбити.
Тривожить біг гривастого коня
І піснею підковане копито.
У повені глибокої трави
Не буде, знаю, злого духу й смути.
Тут кожна стежка вруниться: «Живи!»-
І поспіша до Орчика й Славути.
Де молодіє посивіла  в‘янь,
І верби в хоровод стають вітасті,
Мчить навпростець розгнузданий гривань,
Щоб у ромашках приголубить щастя.
Щоб зберегти в душі ясну зорінь,
Радіти, мліти й серцем всім любити…
О біг коня… О поступ поколінь…
Стою на цій землі, щоб вічно жити

-        Володимир Анатолійович говорив: «Належу до тих поетів, які вважають: якщо вірші подобаються читачам, то продовжую працювати і далі. Так народжуються й пісні. Працюю з композиторами Олексієм Чухраєм, Володимиром Раковським.»

-        На одній із зустрічей він побажав, щоб  люди були щасливі, радісні від того,  що у них є хороші друзі.
-        Отже, Володимир Слєпцов, мабуть , щаслива людина, якщо написав таку пісню.
-        Пісню «Дружба». Виконує учитель історії Сергій Васильович Баран.

-        Талант до таланту горнеться. Дружба,  співпраця із творчими людьми стали дуже плідними.

-        Олексій Чухрай, Володимир Раковський -  композитори, які дали віршам Володимира Слєпцова пісенні крила.

Маестро 
( Олексію Чухраю)
Пісенний політ благородний
Чарує і людство, і час.
Заслужений, справді народний
Тепер композитор у нас.
-        Володимир Тарасенко, Раїса Кириченко…






Поети живуть серед нас
 ( Посвята Володимиру Тарасенку )
…Твоє слово, як совісті міра,
І ліричне, й тверде, ніби сталь.
І невтомно звучить твоя ліра,
Розганяючи сум і печаль.
Не боявсь ти дістати куплетом
Бюрократів і хамів не раз.
Ох, непросто як бути поетом
У цинічний розбурханий час.
Твої вірші, як блиск еполетів,
Не померкнуть ніколи в імлі.
І допоки із нами поети –
Будуть правда і честь на землі!
Із зб. « Корені роду»
                                                  Одкровення          
                                          ( Раїсі Кириченко )          
           Де лелеки на простій селянській хаті
Повесні гніздо затишне в’ють,
У земній родилась благодаті,
   В рідному Полтавському краю.
  У колиску мама клала чебреці,
                                           На зорі купала доню в озерці.
                                            Пісня солов’їна, росяні поля,
                                           Доля тополина – пращурів земля.
  Я тополя, я верба, ясна калина,
         Що корінням у землицю пророста.
                                            Я – твоя троянда, Україно,
                                            Непокірна, горда і проста.

-       Палітра  творчості Володимира Слєпцова багатогранна, йому однаково добре вдаються поетичні й прозові речі, публіцистика.
-       Своїх палких шанувальників мають його гуморески й дитячі вірші.
-       А для дітей писати ох як нелегко.

   Хоробрий Петрусь

У дворі хваливсь Петрусь:
-Я нікого не боюсь!
Я двобій би в тигра виграв.
Жаль, що в нас немає тигрів,
А то я б їм показав!..
Не страшний мені й удав,
І на Нілі крокодила
Переміг би я в півсили.
Оля Петрику гука:
- Прожени он гусака!
- Жаль, не можу я прогнати,
Бо вже мама кличе в хату.


Невдала риболовля

-Чом засмучений, Сергійку,
Де ти був і що робив?
-Я ловив сьогодні рибку
І акваріум розбив!


                             Окраєць
Маленька Оксанка вередує за столом.
-Матусю, таточку, рідненькі, я зовсім-зовсім не хочу їсти.
Тато кладе перед Оксанкою запашний окраєць хліба.
-Ось , доню , це окрайчик від зайчика.
Оксанка відкусила маленький шматочок і поклала   окраєць на стіл.
-Донечко, а що мені зайчику передати?- запитує тато.
-Передай йому , таточку, хай купить мені шоколадку!

                 Розумна кізка
-Що робить?- пита Наташа:
-З’їла зошит кізка наша.
-Скажем мамі по секрету:
-Буде молоко в пакетах!


-       На уроках  літератури рідного краю учні нашої школи знайомилися із творчістю Володимира Анатолійовича Слєпцова.
-       І кожен клас знаходив для себе цікаве, бачив життя через призму поглядів поета.

-Слово учителю української мови та літератури Степаненко Л.Г.
- Слово учителю української мови та літератури Дембіцькій Л.М.
- Поскільки я уже закінчую навчання в школі, то вподобала ці поетичні рядки. «Літо танцює з каштанами вальс» /вірш у малюнках Жигилій Ю./
-Коли познайомилася із творами Володимира Слєпцова, і сама написала ці рядки:
Хворост Анастасія
Я з Вами познайомилась зненацька,
Лиш книгу Вашу в руки узяла.
Й потрапила у світ, де завжди казка,
У світ, де зовсім не буває зла.
Ви пробудили у душі дитячій
Любов до весен і до їх пісень,
І до степів безмежних і гарячих,
Що нам дарують хліба на щодень.
Ви сієте добро в моєму серці,
Неначе в ниву – золоте зерно.
Й коли печаль вповза в душі озерце,
Пригадую я ваших слів тепло.
-       А шестикласникам припали до вподоби акровірші.
-        
Акровірші із збірки « Польова знахідка»
-         Любі друзі, прошу тиші-
-           Почитаєм акровірші.
-         Я скажу вам для початку:
Акровірші – це загадки.

-         А розгадку щоб знайти,
Прочитай уважно ти
Перші літери від слів
На початку всіх рядків.

-         А із них потрібне  слово
Ти складеш обов’язково.

Х завжди буде він у хаті
Лежать у будні і на святі
І слать нам пахощі свої,
Бо з ним – добробут у сім’ї.

Всюди, де її знаходять,
Огороди добре родять.
Дай її землиці, дай,
А тоді збирай врожай.

Коли обрій сонцем розцвітає,
Вас вона в садочку привітає
І росою щедрою проллється,
Тепло, як малятко, усміхнеться.
Кожному вона несе любов,
А на свята їх дарують  знов.

Сплять у ньому сонні зорі,
Тут – бо скрізь води доволі.
А як ранок завітає –
Він прокинеться, засяє,
Озирнеться і повсюди
Карасів будити буде.



Сивий він, його багато,
Накриває сад і хату.
І поля, ліси та луг,
Гори вже його довкруг.

Як в саду багато цвіту,
Буде ще й хороше літо,
Лист від спраги не змарніє, -
У гіллі воно дозріє.
Коло дерева впаде
Ой і гарне, й молоде.

-         Цей акровірш ми склали на уроці літератури рідного краю для Володимира Слєпцова.

Дім і річка, ліс і гай,
Ясне сонце, сад-розмай,
Квіти, трави і поля –
Україна це моя!
Є про все у віршах Ваших.
Мабуть, краще і не скажеш.
Отже, Вам «спасибі» наше!
-         Дякуємо письменнику за його творчість.
-         Дякуємо учасникам.

-         Дякуємо  усім присутнім за увагу.