Шкільний вісник
До чистих джерел
Це село – мов з-під серця
Дзвінке джерело…

То
сипле сніжком сріблястим, то велетенські кучугури намітає, то чіпляє на гілочки
голочки інею, то розвішує кришталеві разки намиста. Дрімає земля, відпочиваючи
від турбот, а творчість наших учнів не спить, нуртує, горить і запалює.
Намистинки
зимової казки
На землю прийшов грудень блискучий ,
А далі за ним - січень колючий,
За ним підкрався місяць лютий
Нам дуже – предуже холодно буде.
Новий Рік ми зустрічали,
Разом з дітьми щедрували.
З класом свято готували,
Веселились та співали.
Зінюха Поліна
***
Новий рік прийшов тихенько,
Підійшов до хати.
І нас запросив любенько
В сніжки з ним пограти.
Всі гралися, гралися,
Снігом обкидалися
Матяш Анна
***
Наш рідний край: сніги і тиша,
Клюють калину горобці.
Зима свою вже казку пише
На полотні наших дворів.
Лаврентієва
Вікторія
***
Падає сніг лапатий,
Хуртовини дерева колишуть,
Як же гарно у хаті,
А зима он морозом дише.
Андрій Слободяник
***
Вже зимонька наступила,
Гілки інеєм покрила.
І під снігом всі луги
І дороги навкруги.
Любить зиму дітвора,
Грає в сніжки у дворах.
Криштофор Карина
***
Зимова казка
Білосніжна скатертина
Вкрила все навкруг,
Подивись, дитино,
Вже замерз і луг.
Скоро Новий Рік,
Щастя на поріг,
Подарунки дітям
Під зелені віти.
Фисуненко Карина
***
Зачарована зима
Сніговик що, стоїть у дворі,
Усміхнувся, морозу зрадів,
Та ще снігу,
Що ось, на землі.
І сніжинці сріблясто-малій.
Луковець Вікторія
***
Захопила віхола все наше село,
Підхопило діточок на біле крило.
І летять санчаточка з сніжної гори,
І порум’яніли вже щічки в дітвори.
Маковські Павло
***
Зима. Сніг. Ніч.
Хурделиця. Чийсь клич.
Сонця, тепла нема.
Сніг. Ніч. Зима.
До холоду кожен вже звик.
Скоро прийде Новий рік.
Сум. Ніч. Зима.
Ні весни, ні тепла нема.
Люди. Птахи. Сміх.
Навколо падає сніг.
Діти. Дорослі. Зима.
Ні смутку, ні горя нема.
Мішура Марія
***
Зима. Холод. Ніч.
Білим навколо сипле пороша.
Вітер сніг змітає з пліч.
Ох! А на душі лише хороше…
Тацієнко Наталіїя
***
Зима
Віє завірюха,
Заметіль кружляє,
А діточки на подвір’ї
Саночками грають.
Люди веселяться,
Свята на порозі.
А ми з саночками –
Снігопад в дорозі…
Зеніна Людмила
***
Барви ясно-білі виблискують навкруг,
Скажи-но, капловухий ,сіренький милий друг,
Що за білосніжная до нас прийшла пора?
- Чаклунка то великая, то – зимонька – зима!
Помчалося маленькеє зайча у білу даль,
Не видно, де початок був,
Не видно, де був край.
Сліди клубка маленького вмить снігом замело,
Визира з-за пагорба заметене село.
Цариця пуху білого весь світ в полон взялв,
Все снігом притрусила – біліш ніде нема.
«Ходімо веселитися», - промовить жартома,
Радіють всі довкола бо вже прийшла зима!
Бондарєва Євгенія
***
Темна ніч. Сяє сніг.
Вечір цей на душу ліг.
Ніч морозна. Небо чисте,
А сніжинки, як намисто.
На душі знайоме відчуття,
За вікном так світло стало.
Сум і радість. Наше майбуття
І думаєш, чому зима настала?
А відповідь одна!
Чи знаєш ти її?
Не видно навіть дна
Чарівних мрій твоїх.
Та знай, що ти – це особистість,
Майбутнього без мрій нема.
Сніжинки угорі зависли…
Ніч. Холод. Сніг. Мороз. Зима
Бондарєва
Євгенія
Немає коментарів:
Дописати коментар